Груша

tree2

У світовому виробництві плодів груша (Pyrus communis L.) посідає друге місце після яблуні. Щорічно у світі вирощують 8–9 млн. т плодів груші, із них біля 40 % в Європі, де головними виробниками є Італія, Іспанія, Німеччина, Франція. В Україні в 1981–1990 рр. у середньому щорічно виробляли біля 300 тис. т плодів груші, однак в останні роки площі насаджень і врожайність її знизилися. У 2009 році загальна площа насаджень груші в Україні становила лише 15,7 тис. га, на яких було вирощено 126 тис. т плодів.

Успіх культури груші значно залежить від знання її вимог до умов вирощування. Груша менш зимостійка, ніж яблуня, що в основному визначає зони її вирощування – Крим, Придністров’я, Поділля. Все ж за рахунок новостворених сортів і забезпечення відповідних агротехнічних умов зона вирощування груші значно розширилась.

Характерною особливістю дерев груші є їх сильнорослість. Форма крони у більшості сортів широко-пірамідальна, рідше пірамідальна і округла. З часом може під вагою врожаю змінюватися. Однорічні пагони груші залежно від сорту бувають різного забарвлення, від жовтого до коричневого. Листки мають різну форму залежно від сорту і розташування на гілці. Бруньки у груші – вегетативні і генеративні. Квітки відрізняються за розміром.

Важливою біологічною особливістю груші є зимостійкість рослин. Ступінь зимостійкості залежить від природи сорту, його походження. Зокрема, місцеві сорти значно легше переносять низькі температури. На зимостійкість дерев впливає їх підготовка до зими, температура, вік дерев. Більш чутливі до морозу плодові бруньки, потім – однорічні пагони. Краще переносять зиму сорти літнього достигання плодів. Необхідно враховувати, що дерева груші світлолюбні, тому їх необхідно вирощувати на освітленій стороні саду.

У період плодоношення дерева вступають, залежно від сорту, на 4–12 рік, а плоди їх достигають в різні строки, літні – в липні, ранньоосінні – у вересні, осінні – в жовтні, пізньоосінні – в кінці листопада, зимові сорти дозрівають і зберігаються впродовж листопада – березня.

Якість плодів груші значно залежить від ґрунтово-кліматичних умов вирощування. Вони відрізняються високими смаковими і дієтичними властивостями. У їх складі знаходиться 6–16% цукрів (в основному моноцукрів), 0,1–0,3% органічних кислот, 4% дубильних і пектинових речовин, до 0,4%, клітчатки; присутні вітаміни А, В, Р, РР, С. Більшість сортів груші багаті мікроелементами та іншими речовинами. Плоди груші вживають у свіжому вигляді і для переробки. У народній медицині плоди груші використовують як профілактичний і лікувальний продукти при різних захворюваннях.

Вишня