ПРОЕКТУВАННЯ ТА СТВОРЕННЯ НАСАДЖЕНЬ

7Різні культури і сорти плодових і ягідних рослин через біологічні особливості пред’являють неоднакові вимоги до умов зовнішнього середовища. Тому при розміщенні окремих культур необхідно враховувати основні екологічні фактори певного регіону, які безпосередньо впливають на загальний розвиток і продуктивність рослин, а також на товарні й технологічні якості продукції. Ступінь відповідності певного комплексу екологічних умов біологічним вимогам плодових і ягідних культур та їх сортів є однією із важливих передумов при економічному обґрунтуванні доцільності їх вирощування в господарстві. При виборі ділянки під майбутній сад чи ягідник найбільшу увагу слід звернути на явища, які обмежують розвиток окремих культур і сортів.

2. Детальний аналіз та характеристика ґрунтових та кліматичних умов місця закладання насаджень.
Далеко не всі ґрунти однаковою мірою забезпечують нормальні умови для росту і плодоношення насаджень. Тому ґрунти аналізуються за такими показниками:
• тип і підтип,
• генетичні горизонти,
• гранулометричний склад,
• вміст гумусу,
• гідролітична кислотність,
• об’ємна маса,
• забезпеченість рухомим фосфором і обмінним калієм,
• рівень залягання ґрунтових вод,
• ступінь змиву ґрунту і заходи з попередження його ерозії.

При підготовці проекту проводиться аналіз багаторічних кліматичних показників:
• середня температура повітря (°С),
• середня температура січня,
• середня температура липня,
• абсолютний мінімум температури,
• сума активних температур вище 10°С,
• кількість днів із середньодобовою температурою вище 15°С,
• висота снігового покриву (см),
• глибина промерзання ґрунту (см),
• дата останніх весняних заморозків та вірогідність цвітіння плодових дерев і ягідників у цей час,
• середньомісячна кількість опадів і сума їх за рік (мм) та доцільність можливої недостачі їх компенсування зрошенням,
• вологість повітря (%),
• швидкість вітрів та переважаючий їх напрям.

Для плодових культур і ягідників використовується досить широкий діапазон орографічних місцеположень. В Україні є досить велика кількість рівнин, балок та узгір’їв з помітною різницею у висоті, які різняться за тепловим та водним режимом. Узгір’я, які чергуються з низовинами, балками й долинами, характеризуються різною експозицією схилів, котрі визначають також і властивості ґрунтів та їх придатність для окремих плодових і ягідних культур. Територія вододілів без поверхневого або всередині ґрунтового стоку, підґрунтя часто (особливо в Поліссі) перезволожується за рахунок надмірної кількості води. Перезволоження залежить від будови ґрунту і підґрунтя, та робить ділянки непридатними для плодових насаджень. У западинах, замкнених долинах невеликих річок нагромаджується і довго утримується холодне повітря, яке є причиною підмерзання рослин. Водночас родючість ґрунту часто неоднакова навіть в одному й тому ж господарстві, а то й на одній ділянці. Все це необхідно враховувати при виборі ділянки під окремі плодові та ягідні культури.

3. Висновки щодо придатності місцевості та ґрунту для закладання саду чи ягідника.
На основі співставлення вимог окремих плодових і ягідних культур та умов вирощування ОБҐРУНТОВУЮТЬСЯ можливості їх вирощування в конкретних кліматичних умовах у плані одержання конкурентоспроможної продукції.

4. Підбір культур та сорто-підщепних комбінувань з урахуванням екологічних факторів та ґрунтових умов конкретного регіону.
Формування культурно-сортового асортименту здійснюється на підставі визначення запитів ринку у видах плодово-ягідної продукції, відповідності ґрунтово-кліматичних умов даної зони потребам культур, можливості організаційно здійснити весь комплекс робіт по догляду за насадженнями, збиранню та обробці урожаю.
Встановлюється співвідношення між культурами, а в межах однієї культури – між групами сортів за строками достигання (на відповідних підщепах).
При формуванні сортових груп різних термінів дозрівання (літні, осінні, зимові) слід уникати багато сортності, яка ускладнює технологічний догляд, збирання та реалізацію врожаю. Досить мати по кожній сортовий групі 3-4 помологічні сорти, серед яких 1-2 провідні, найбільш цінні в місцевих умовах – зимостійкі, врожайні з високою якістю плодів, районовані по зоні в більшому відсотку. Більшість сортів плодових культур різною мірою само безплідна. За перехресного запилення підвищують урожай навіть самоплідні сорти. Тому одержання високих врожаїв можливо лише при спільній посадці правильно підібраних взаємно запилюваних сортів.

Підбирати сорти для спільної посадки потрібно з однієї групи за силою росту, в крайньому випадку, з суміжних груп. Сильнорослі сорти не можна поєднувати з слабко рослими. Щоб не викликати труднощів з обробітком саду, частіше в кварталі беруть єдине міжряддя, рекомендоване для сильнорослих сортів, а в ряду посадку ущільнюють відповідно до рекомендацій для середньо рослих. Зайва багато сортність неприпустима: у таких садах важко проводити догляд, неможливо правильно обробляти дерева проти хвороб і шкідників.

Для підбору сортів і підщеп слід використовувати “Реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні” за останній рік. Крім сортів і підщеп, занесених до “Реєстру…”, рекомендується передбачити інші перспективні по кожній культурі, займаючи ними до 15 % відведеної площі. Їх підбирають за даними сортовивчення і рекомендаціями науково–дослідних установ, вказуючи перспективні сорти.

Для забезпечення “конвеєра” у надходженні продукції сорти окремих кісточкових і ягідних культур підбирають з урахуванням строків достигання (ранні, середні, пізні).

5. Організація ділянки, відведеної під плодові та ягідні насадження
Проводиться в такій послідовності:
• намічають межі кварталів, розміщення садозахисних насаджень і вітроломних ліній, доріг;
• визначають розміщення інженерно–гідротехнічних споруд, а в умовах зрошення і зрошувальної мережі та джерел водопостачання;
• виділяють місця під бригадний двір, пункти для приготування отрутохімікатів, виробничі та побутові приміщення;
• планують розміщення сортів на окремих кварталах, схеми садіння дерев, влаштування огорожі навколо саду.

6. Підбір схеми розміщення дерев і кущів
Передбачається по кожній культурі з урахуванням ґрунтово-кліматичних зон. Схема садіння дерев у саду залежить від сили росту підщепи і сорту, способу формування крони, типу ґрунту, кількості опадів, умов зрошення. Вказуються кількість дерев чи кущів на 1 га, ширина міжрядь і відстань між рослинами в ряду.

7. Розміщення культур і сортів у кварталах саду (ягідника).
Кожний квартал займають однією культурою і сортами однакового строку достигання плодів. Набір сортів та їх кількісне співвідношення визначаються, насамперед, ґрунтово-кліматичними умовами і відповідністю конкретним цільовим завданням. У межах кварталу підбирають сорти однакового строку цвітіння, вступу в плодоношення і достигання плодів, близькі за силою росту і з однаковим ступенем стійкості проти хвороб. Співвідношення між сортами встановлюють, виходячи з їх господарсько-біологічної цінності.

8. Передсадивна підготовка ґрунту залежно від результатів їх обстеження та типу саду.
Передбачає спеціальний обробіток і внесення органічних і мінеральних добрив.

9. Знищення ґрунтових шкідників та бур’янів.
При заселенні ділянки личинками травневого хруща і дротяника у паровому полі розробляються агротехнічні заходи по їх знищенню.
Розрахунок потреби в гербіцидах при створенні саду проводиться на всю площу для окремих культур або по їх груп з використанням однакових препаратів.

10. Розрахунок потреби у добривах та пестицидах.
Прораховується кількість та вартість необхідних для створення насадження органічних та мінеральних добрив, мульчувального матеріалу, пестицидів.
Залежно від потреби додаткових меліоративних заходів розраховується кількість та вартість необхідних матеріалів.