Смородина золотиста

Смородина золотиста (Ribes aureum) є близьким родичем смородини чорної (Ribes nigrum). Батьківщиною смородини золотистої є Скелясті гори, що простяглися на заході Північної Америки від штату Вашингтон до Каліфорнії. В Європу вона завезена у першій половині XVII ст.

Смородина золотиста почала значно поширюватися в Україні в останні роки. Вона приваблює садівників своїми ягодами, декоративністю квіток і листків. Її врожай з куща складає 8–16 кг. Рослини мало пошкоджуються хворобами і шкідниками, що створює можливість обмежити застосування пестицидів і отримувати екологічно чисту продукцію.

Ця харчова і вітамінно-лікувальна рослина надзвичайно посухостійка. У спекотні літні дні, коли температура досягає 38–39°С, листки її втрачають тургор, але швидко його відновлюють, і рослини не потерпають від посухи. Смородина чорна за таких умова осипає частину ягід, знижує врожай, а товарні якості ягід помітно знижуються.

Смородина золотиста добре переносить і низькі температури. Навіть при мінус 37°С її рослини не зазнають значного підмерзання. Під час цвітіння квітки витримують температуру мінус 4–6°С і після цього нормально плодоносять. вона невибаглива до ґрунтових умов, її можна вирощувати на важких суглинкових, солонцюватих ґрунтах, де інші культури не ростуть.

Ця культура пластична і може добре рости майже на всій території Росії – від західних кордонів до Далекого Сходу.

Кущі смородини золотистої великі – до 2,8 м, бувають розгалуженими і компактними. Вони покриті багатьма темно-зеленими листками..

Форми і гібриди смородини золотистої мають червоно-фіолетове з різними відтінками осіннє забарвлення листків, що доповнює її декоративну цінність.

Є види смородини золотистої, які дають багато кореневих паростків, а інші майже їх не утворюють. Коренева система смородини золотистої менше розгалужена, ніж у смородини чорної і порічки. У неї у більшості випадків добре розвиваються стрижневі корені. У однорічних саджанців поширення бічних розгалужень проходить у радіусі 25–40 см. Деякі бокові корені починають рости вертикально вниз і на них утворюються розгалуження першого порядку. Їх називають кореневими тяпсами. У рік свого утворення вони заглиблюються на 50–60 см, збільшуючи з роками глибину проникнення в ґрунт до 180–200 см. Уже в кінці другого року вегетації галуження кореневої системи досягає 70–80 см в радіусі і розміщується у верхньому шарі ґрунту. У глибші шари йдуть поодинокі скелетні корені.

У перші роки кущі смородини золотистої активно утворюють вегетативну масу. В кінці другого–третього року на однорічних приростах, пагонах першого і другого порядків галуження формуються квіткові бруньки. Таке утворення бруньок проходить у наступні 5–7 років.

Квітки смородини золотистої зібрані у прямостоячі жовто-золотисті грона з приємним запахом, які запилюються перехресно. Квіткове ложе зубчасте, 5–8 мм завдовжки і 1–5 мм завширшки, чашолистки рівні або відігнуті, 5–8 мм завдовжки. Пелюстки наполовину коротші чашолистків, продовгуваті, після запилення оранжево-червоні. Пелюсток – 5, тичинок – 5, зав’язь гола.

Процес дозрівання в районі Києва продовжується 35–45 днів. Перші ягоди з’являються у третій декаді червня, інколи раніше. Дозрілі ягоди довго тримаються в гроні і не осипаються навіть через місяць. Значна частина ягід висихає на кущі. Селекціонерами в останні роки створено сорти смородини золотистої, ягоди яких дозрівають дружно.

Ягода у смородини золотистої несправжня, тому що в її утворенні бере участь не лише зав’язь, а й квітколоже. Вони мають різну форму – круглу овальну або грушоподібну, з середньою масою 0,6–0,8 г, а у нових сортів – 0,9–2,4 г, максимально – 5–7 г. Ягоди мають різне забарвлення – чорне, жовте, рожеве, оранжеве, вишневе і перехідних тонів. М’якуш ягід частіше світло-зелений, жовтий, приємного солодкого, кисло-солодкого, кислого смаку зі специфічним ароматом і без нього. Це привертає загальну увагу – вживають їх у свіжому вигляді більше, ніж ягоди смородини чорної. Шкірочка ягід щільна, що сприяє повільному випаровуванню води і можливості перевезення на великі відстані.

У ягодах міститься аскорбінової кислоти, мг %: у чорних – 43,2, жовтих 68,3, у листках – 100–250, 6–11% цукрів; лимонної, яблучної і янтарної – по 1%; пектинових, азотних та дубильних речовин – 5,1%; каротину (провітаміну А) в сирому вигляді – до 28,4% на суху масу. Найбільше провітаміну А в жовто-оранжевих ягодах, що дає підстави вважати форми смородини золотистої з жовто-оранжевими ягодами більш цінними.

З ягід виготовляють соки, джеми, компоти, чудове варення, якому властиве темне забарвлення. Начинки з них до цукерок мають високі желеутворювальні властивості, а вино високо цінується.

У більш північних районах смородини золотистої вирощується мало. Лише останнім часом зацікавлених у цій культурі тут значно побільшало

Порічка