Порічка

Порічки

Про порічку звичайну (Ribes vulgare Lam.) вперше згадується в німецьких манускриптах початку XV ст. В Україні порічка охоплює значно меншу площу, ніж чорна смородина, хоча і рекомендована для вирощування у всіх зонах ягідництва. Найсприятливішими ґрунтово-кліматичними умовами для промислового богарного вирощування культури є північно-західні райони Лісостепу, Полісся, Прикарпаття, Придністров’я.

Порічка порівняно з ягодами смородини менш цінна як продукт харчування та лікарська рослина. Однак, червоноплідні сорти у 5–10 разів краще, ніж смородина й аґрус, адсорбують з продуктів харчування в шлунково-кишковому тракті людини радіаційно-активний техногенний бруд. Тому з червоноплідної порічки корисно виготовляти і споживати желе, мармелад, соки, виноматеріали. У її ягодах, які різняться за кольором (червоні й темно-червоні, тілесні, білі, жовті та з іншим перехідним забарвленням), відсутні ефірні масла. Водночас, на відміну від смородини, порічка нагромаджує велику кількість кумарину (до 4,4 мг/100 г ягідної маси). Застосовують його як ароматичну речовину в парфумерній, миловарній, кондитерській промисловості. А похідна речовина кумарину – декумарин – використовується в медицині для лікування хворих із підвищеним зсіданням крові.

Ягоди порічок містять 9–12% сухих речовин, 5–9% цукрів, 1,2–3,9% органічних кислот, 0,2–1,5% пектинів, 0,11–0,48% дубильних речовин, 21–120 мг% вітаміну С, 250–340 мг% Р-активних речовин, а також вітаміни А, В6, В2, В9, РР, мінеральні макро- і мікроелементи та органічні барвники, адсорбують з шлунково-кишкового тракту людини радіонукліди в 5–10 разів сильніше, ніж ягоди чорної смородини. Ягоди порічок придатні для споживання у свіжому вигляді, виготовлення соків, вина, желе, мармеладу, джему. Порівняно зі смородиною, з ягід порічки легше вичавлюється сік і його на 10 % більше. Завдяки підвищеному вмісту органічних кислот сік її добре вгамовує спрагу, усуває нудоту, поліпшує апетит і є добрим тонізуючим засобом для відновлення сил після важких захворювань людини. Сік пришвидшує виділення та видалення з організму людини шкідливих солей. Його також застосовують як жовчогінний, проносний, протизапальний і кровоспинний засіб. Плоди споживають при алергії. Вони знижують температуру тіла хворих і очищають організм завдяки підвищенню потовиділення. Пастеризований сік поліпшує апетит у дітей, тому вважається цінним дієтичним продуктом. Із соку порічки червоної готують чудове желе, столове вино та вино лікерне вищої якості. Особливо цінне вино з ягід порічки білої.

Залежно від сортових особливостей і умов вирощування висота кущів може коливатися у межах від 0,7 до 1,5–1,7 м й більше, діаметр крони до 1,5–2 м. Форма кущів частіше напіврозлога. Формуються кущі з прикореневих пагонів, які відростають із стеблових бруньок, що розташовані на рівні поверхні ґрунту або дещо нижче, але на підземному стеблі.

Маса ягід у гроні переважної більшості сортів різна. Величина їх поступово зменшується від основи до верхівки. Діаметр найбільших ягід великоплідних сортів досягає 1–1,3 см, а дрібноплідних – 0,7–0,9 см з середньою масою відповідно 0,8–0,9 та 0,3 г. За кольором, залежно від сорту і умов вирощування, бувають темно-, світло- і оранжево-червоні, рожеві, смугасті (білі з червоними, жовтуватими жилками), натурально білі.

Достигають плоди порічки, зазвичай, на 2–3 дні раніше від смородини аналогічного строку достигання. У гроні ягоди достигають неодночасно: спочатку в основі грона, а потім на верхівці. Перестиглі плоди у більшості сортів тримаються в гроні довше, ніж у смородини.

Продуктивний період порічки може тривати до 12–15 років за умови належного догляду за формуванням плодоносних гілок у кущах, забезпечення вологою, удобрення ґрунту і належним захистом рослин від шкідників і хвороб.

На відміну від смородини, порічка досить посухостійка культура. Корені на ґрунтах з недостатнім зволоженням розміщуються в шарі ґрунту до 40–50 см.

Найкраще росте порічка на легких суглинкових і супіщаних ґрунтах, що збагачені поживними речовинами і помірно зволожені.

Порічкам також властива вища зимостійкість порівняно з чорною смородиною. Крім того, порічки менше уражуються реверсією.

Алича великоплідна